Готуємося до серпневих конференцій 2017

Особливості організації навчального процесу початкової школи в світлі реалізації концептуальних засад нової української школи
У концепції Нової української школи зазначено, що дитині недостатньо дати лише знання, ще важливо навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами учня, формують його життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці [1]. Виділено 10 ключових компетентностей: спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами, спілкування іноземними мовами, математична компетентність, основні компетентності у природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова компетентність, обізнаність та самовираження у сфері культури, уміння вчитися впродовж життя, ініціативність і підприємливість, соціальна та громадянська компетентності, екологічна грамотність і здорове життя. Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набувають під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:
                    уміння читати і розуміти прочитане;
                    уміння висловлювати думку усно і письмово;
                    критичне мислення;
                    здатність логічно обґрунтовувати позицію;
                    виявляти ініціативу;
                    творити;
                    уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;
                    уміння конструктивно керувати емоціями;
                    застосовувати емоційний інтелект;
                    здатність співпрацювати в команді [1].
На формування та розвиток перелічених вище компетентностей і має бути направлений навчально-виховний процес початкової школи.
У процесі навчання на першому освітньому рівні компетентність спілкування державною і рідною (у разі відмінності) мовами виявляється передусім через уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко й аргументовано пояснювати факти, а також через любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування, готовність уживати українську мову в різних життєвих ситуаціях.
У рамках компетентності спілкування іноземними мовами учні належно розуміють висловлювання іноземною мовою, здатні спілкуватися іноземною мовою в обмежених ситуаціях, розуміють культурний контекст, мають навички міжкультурного спілкування.
По закінченню першого рівня освіти учні відкривають математичні залежності в навколишньому світі, усвідомлюють роль та необхідність математичних умінь для розв’язування простих життєвих задач/ проблем, процеси і ситуації, застосовуючи математичні відомості.
Природні для дитини молодшого шкільного віку прагнення запитувати, пропонувати нові ідеї, разом з учителем (учителькою) чи самостійно спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, а ще сприймати успіхи і невдачі як новий етап у пізнанні себе та природи є основою для формування цієї компетентності для випускника 4-го класу.
Учні початкової школи вирішують життєві проблеми за допомогою ІКТ та критичного мислення, опановують основи комп’ютерної грамотності для розвитку і спілкування, безпечно та етично використовують засоби ІКТ у близькому їм середовищі.
Учні початкової школи організовують власне навчальне довкілля, вчаться здобувати нову інформацію й застосовувати її для власних навчальних потреб, окреслюють власні навчальні цілі та способи їх досягнення, навчаються самостійно і в групі.
Учні початкової школи – активні в житті класу і школи, співпрацюють з іншими для досягнення спільної мети, усвідомлюють принципи демократичного суспільства, поважають цінності та приватне життя інших, уміють діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних із різними виявами дискримінації, цінують культурне розмаїття різних народів й ідентифікують себе як громадяни України.
У початковій школі розвиток компетентності підприємливість та ініціативність виявляється через ініціативність учнів, їхню готовність до взяття відповідальності за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці.
У початковій школі компетентність у сфері культури і здатність до творчого самовираження формується завдяки залученню дітей до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне мистецтво, хореографія, театр тощо), через розкриття і розвиток їхніх природних здібностей, творче вираження свого «Я».
Учні початкової школи усвідомлюють основи екологічного природокористування, дотримуються правил природоохоронної поведінки, ощадно використовують природні ресурси, розуміючи важливість енергозбереження для сталого розвитку суспільства, дбають про власне здоров'я і збереження здоров’я інших, дотримуються здорового способу життя.
Навчання за Державним стандартом нової української школи розпочнеться, як зазначив П.К. Хобзей – заступник Міністра освіти і науки України, з 1 вересня 2018/2019 навчального року.
Навчання починатиметься, як правило, з шести років.
Новий Державний стандарт початкової освіти буде реалізуватися через навчальні програми курсів та предметів. Навчальну програму учительські спільноти можуть створювати на основі Модельної (Типової) навчальної програми, яка відображає можливі підходи до інтеграції змісту початкової освіти та відповідно до конкретних очікуваних результатів, визначених Стандартом.
Новизна нового Державного стандарту початкової загальної освіти:
1)                компетентнісний підхід;
2)                інтеграція предметів;
3)                дитиноцентризм;
4)                формування цілісної особистості, з увагою до інтелектуального, духовного, емоційного, соціального та фізичного розвитку;
5)                зміна навчального середовища, яке повинно бути каналом інформації, стимулювати самостійне навчання, передбачати моделювання таких ситуацій, які дають змогу дитині планувати та організовувати власну навчальну діяльність, ухвалювати рішення та відповідати за них;
6)                плекання здоров’я учнів, яке передбачає популяризацію здорового способу життя і створення умов для фізичного й психоемоційного розвитку.
Початкова освіта нової школи поділятиметься на два цикли: адапційно-ігровий (1-2 класи) та основний (3-4 класи).
Перший цикл початкової освіти допоможе учневі звикнути до шкільного життя. А саме:
                    навчальні завдання і час на їхнє виконання будуть визначатися відповідно до (із урахуванням) індивідуальних особливостей школярів;
                    навчальний матеріал можна буде інтегрувати в змісті споріднених предметів або вводити до складу предметів у вигляді модулів;
                    обсяг домашніх завдань буде обмежено;
                    навчання буде організовано через діяльність, ігровими методами як у класі, так і поза його межами;
                    учитель матиме свободу вибору (створення) навчальних програм у межах стандарту освіти;
                    буде запроваджено описове формувальне оцінювання, традиційних оцінок не буде;
                    найважливіше завдання вчителя – підтримувати в кожному учневі впевненість і мотивацію до пізнання.
У другому циклі початкової освіти в учнів буде формуватися почуття відповідальності й самостійність. З цією метою
                    у процесі навчання будуть використовуватися методи, які вчать робити самостійний вибір, пов'язувати вивчене з практичним життям, враховують індивідуальність учня;
                    запроваджується предметне навчання; частина предметів передбачатиме оцінювання.
Державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти буде здійснюватися лише для моніторингу якості освітньої діяльності закладів.
У початковій школі не буде одногодинних курсів або предметів. В одному класі не буде більше ніж 8 обов’язкових предметів [1].
У 2017/2018 навчальному році вивчення предметів початкової школи буде здійснюватися відповідно до оновлених програм для 1-4 класів (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/pochatkova-shkola.html) та методичних рекомендацій МОН України щодо викладання предметів початкової школи у 2017/2018 навчальному році.
Головна мета програм: реалізація державного стандарту початкової загальної освіти, що передбачає компетентнісний підхід до навчання учнів.
Основна мета початкової загальної освіти: гармонійний розвиток та виховання особистості дитини; збагачення досвіду життєдіяльності школяра на основі  ціннісних орієнтацій, формування ключових і предметних компетентностей та пізнавального інтересу.
Навчальний процес потрібно будувати таким чином, щоб уроки були цікавими та пізнавальними. Учнів потрібно вчити жити разом, працювати разом, шанувати та цінувати один одного. Тому доречним буде використання кооперативного (робота в групах) та перевернутого навчання (конструювання навчальної ситуації, використання активних й інтерактивних методів навчання).
Ефективними у роботі зі школярами будуть також:
1)                інтерактивні методи навчання: «Мозковий штурм», «Асоціативний кущ», «Ажурна пилка», «Акваріум», фасилітована дискусія тощо;
2)                креативні методів навчання (метод придумування, метод «Якби…», метод «мозкового штурму»);
3)                когнітивні методів навчання (метод перевтілення, метод змістовного бачення, метод образного бачення, метод досліджень, метод гіпотез);
4)                системи знань, що утворені шляхом трансформації методів навчання до рівня форм навчання (метод проектів), які спонукають учнів до активної творчої діяльності, дають змогу підвищити ефективність уроку, а також сприяють вмінню висловлювати власні думки;
5)                складання та розв’язування ребусів, кросвордів, проведення інтелектуальних ігор (вікторина, КВК), сюжетно-рольових ігор (інсценізація, пантоміма).
Це дасть можливість навчити учнів вчитися, підтримати їх пізнавальні здібності, стимулювати дослідницькі зацікавлення, стимулювати до пошуку різних шляхів розв’язання проблем як можливостей для нових відкриттів, підвищити впевненість в собі (діти не будуть боятися помилитися), розвивати вміння відстоювати свою позицію, презентувати себе, критично мислити, тобто успішно розвивати ключові, предметні та міжпредметні компетентності, наскрізні вміння, які допоможуть бути успішними в навчанні та житті загалом.
Уроки в початковій школі потрібно проводити в атмосфері довіри, взаємоповаги, творчості.
Реалізації компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів сприяють:
1) розширення діапазону організаційних форм, методів навчання, способів навчальної взаємодії, що мають на меті практичну спрямованість навчання;
2) зміни підходів до підготовки і проведення уроку як основної форми організації навчальної діяльності (встановлення міжпредметних зв’язків, використання міжпредметної тематичної інтеграції);
3) інтеграції шкільного навчання з соціокультурним середовищем.
З метою уникнення перевантаження учнів на зміну урокам, на яких традиційно здебільшого переважає вивчення теоретичного матеріалу, мають прийти компетентнісно орієнтовані, що сприяють цілісному сприйняттю навчального матеріалу, формуванню системного мислення, позитивного емоційного ставлення до пізнання. Одним із ефективніших шляхів їх конструювання з урахуванням окреслених завдань є встановлення міжпредметних зв’язків (окремі короткочасні моменти включення в урок запитань і завдань з матеріалу інших навчальних предметів, що мають допоміжне значення для вивчення теми й сприяють глибшому сприйманню та осмисленню певного поняття).
Формуванню в учнів цілісної картини світу сприятимуть інтегровані уроки (коли у межах одного уроку вивчається матеріал різних навчальних предметів), а також бінарні інтегровані уроки (коли у межах двох уроків поспіль опрацьовується матеріал двох і більше навчальних предметів).
Довгий час терміни «інтеграція навчального матеріалу»та «міжпредметні зв’язки» вживалися як синоніми. Проте згодом намітилася їх диференціація: «у тих випадках, коли один предмет є основним, а відомості з іншого викладаються лише в допоміжній ролі з метою повторення, прискорення процесу навчання чи закріплення знань, умінь і навичок є підстава говорити про міжпредметні зв’язки. Інтеграція – це створення нового цілого на основі виявлення однотипних елементів і частин у кількох раніше різних одиницях, пристосування їх у раніше неіснуючий моноліт особливої якості».
Словосполучення «інтеграція навчання» у педагогічному словнику тлумачиться як «відбір та об’єднання навчального матеріалу з різних предметів з метою цілісного, системного й різнобічного вивчення важливих наскрізних тем (тематична інтеграція); це створення інтегрованого змісту навчання – предметів, які об’єднували б в єдине ціле знання з різних галузей» [2].
Враховуючи вище сказане можна схематично зобразити порівняльну характеристику інтегрованого навчання та навчання з міжпредметними зв’язками.
Порівняльні параметри
Міжпредметні звязки
Інтегроване навчання
Роль навчального предмета
Один предмет є основним, а інші – грають допоміжну роль, сприяють кращому засвоєнню матеріалу з основного предмета
Різні навчальні предмети рівноправні в навчальному процесі
Навчальний матеріал
Має лінійну структуру
Має блочну структуру
Принцип об’єднання навчального матеріалу
Локальний: знання з інших предметів вкрапляються в загальну логіку уроку з основного предмета
Глобальний: об’єднання в єдине ціле знань з різних предметів з метою утворення цілісної картини про поняття, явище, процес
Кількість навчальних предметів

2-5
2-3
Отже, інтеграція – це обов’язкове утворення нового цілого, з новими якостями, цілого, якого раніше не було, та яке за відсутності однієї зі складових не буде існувати. А міжпредметні зв’язки – це явище фрагментарне, яке не утворює нові дидактичні одиниці.
Які шкільні дисципліни можуть бути інтегровані?
Аналіз чинної програми для початкової школи дозволяють зробити висновок, що всі предмети початкової школи мають своєрідний інтеграційний потенціал. Варіанти інтегрованих уроків є різноманітними. Але слід пам’ятати, що в основі інтегрованих уроків повинна бути близькість змісту провідних тем різних предметів та їх логічний взаємозв’язок.
Ідея реалізації інтегративного підходу до навчання та міжпредметних зв’язків на уроках – важливий фактор, що сприяє підвищенню якості навчально-виховного процесу у початкових класах.
Основою ефективності таких уроків є чітке визначення мети і відповідне їх планування для забезпечення різнобічного розгляду учнями певного об’єкта, поняття, явища з використанням засобів різних навчальних предметів.
Особливість планування і проведення інтегрованих і бінарних інтегрованих уроків у початковій школі полягає у тому, що вони можуть проводитись як одним учителем, який викладає предмети, які інтегруються, так і двома вчителями у випадках, коли другий предмет, що інтегрується, викладає фахівець (учитель, який викладає відповідний предмет в основній школі). Такі уроки необхідно планувати заздалегідь.
Інтеграція уроків з природознавства, трудового навчання, музичного і образотворчого мистецтва з українською мовою відбувається на основі реалізації мовленнєвої й соціокультурної (за темами «Рідний край», «Батьківщина», «Громадські місця») змістових ліній, а з уроками літературного читання – завдяки добору відповідних за змістом творів.
Щоб успішно підготувати до проведення інтегрованого планування, вчитель повинен зробити:
• аналіз річного календарного планування;
• зіставлення матеріалу навчальних програм з предметів для виявлення можливих варіантів побудови інтегрованих уроків;
• обдумування та формулювання загальних понять, узгодження часу їх вивчення;
• вибір форм та методів реалізації навчального матеріалу, планування тематики, «конструювання» заняття;
• визначення завдань уроку;
• ретельний вибір оптимального навантаження учнів різноманітними видами діяльності під час уроку;
• добір дидактичного матеріалу.
Інтегрований урок розв’язує не велику кількість окремих завдань, а їх сукупність.
Оскільки інтегрований урок – це здебільшого урок повторення та узагальнення, то його структура має такі етапи [3].
I. Організація класу.
II. Повідомлення теми, мети та завдання уроку.
III. Мотивація навчальної діяльності учнів.
IV. Актуалізація та коригування опорних знань з усіх інтегрованих предметів. Цей етап доцільно провести у формі змістовної, лаконічної, чіткої бесіди (8–10 хв.), підготовка якої потребує особливої уваги вчителя.
V. Повторення та аналіз основних фактів, подій, явищ.
VI. Творче перенесення знань і навичок учнів у нові ситуації.
VII. Узагальнення та систематизація навчальних досягнень дітей.
VIII. Підбиття підсумків інтегрованого уроку.
IX. Домашнє завдання. Дається окремо для кожного із предметів, що інтегровані в даному уроці.
Дана структура є типовою, учитель може внести у неї свої корективи залежно від особливостей навчальних предметів, що інтегруються, та конкретних завдань даного уроку.
Різні види діяльності (художньо-трудова, малювання, читання, слухання тощо), які притаманні урокам інтегрованого змісту, роблять їх цікавими, запобігають втомлюваності дітей, посилюють інтерес до навчання. Так, наприклад, уроки мови і читання дають широку можливість здійснювати міжпредметні зв’язки, оскільки вони ґрунтуються на спільних дидактичних цілях і в їх основі одні й ті ж види мовленнєвої діяльності: слухання, читання, висловлювання (усні й писемні). На уроках читання учні стикаються зі словами, правопис яких треба запам’ятати. Діти повторюють їх, записують на дошці. Коли на уроці мови учні вивчають власні назви, можна записати імена, по батькові і прізвища відомих їм з уроків читання письменників.
В результаті проведення інтегрованих уроків відбувається:
1) підвищення рівня знань учнів;
2) підвищення пізнавального інтересу молодших школярів, їх пізнавальної активності;
3) розвиток емоційної сфери особистості учнів;
4) розвиток творчих здібностей учнів;
5) формування у свідомості учнів цілісної картини світу.
Основою уроку з міжпредметними зв’язками є одна навчальна дисципліна, а інформація з інших навчальних предметів використовується з допоміжною метою повторення, прискорення, закріплення знань.
Наприклад, уроки розвитку мовлення, образотворчого мистецтва й музики дають широку можливість здійснювати міжпредметні зв’язки, оскільки вони ґрунтуються на спільних дидактичних цілях і базуються на однакових видах діяльності: слуханні, сприйманні, створенні художніх образів, читанні, висловлюванні. Здійснення міжпредметних зв’язків спрямовується на створення художніх образів, пояснення причинно-наслідкових зв’язків, формування позитивного ставлення учнів до навчання.
Якщо вчитель передбачає встановлення міжпредметних зв’язків із залученням додаткового матеріалу, а саме репродукцій, аудіо-, відеозаписів музичних творів, то бажано добирати їх з огляду на зміст навчальних програм з образотворчого і музичного мистецтва для певного класу.
Наведемо приклади використання між предметної інтеграції.
1.                На уроці образотворчого мистецтва, під час вивчення теми «Діалог музики та живопису» (3 клас) за допомогою естетико-мистецтвознавчої інтеграції розкривається взаємозв’язок музики і живопису (споріднені враження між музичними та живописними образами – тема в музичному творі та в картині). Учні, під керівництвом учителя, порівнюють музичний твір М.Чурльоніса «Соната» та його картину «Соната зірок», а потім створюють власну космічну композицію за допомогою різних художніх технік (на вибір) до музичного твору «Соната».
2.                На уроках математики в 1 класі діти вивчають тему: «Просторові фігури (геометричні тіла)», де знайомляться з об’ємними фігурами та їх назвами (куля, куб, циліндр), а на уроці образотворчого мистецтва з теми: «Цілісність форми. Особливості створення складної форми на основі простих форм в об’ємі» учням можна запропонувати виготовити з кольорового картону на основі циліндра кумедного пінгвіна чи мишу.
3.                На уроках літературного читання в 3 класі учні вивчили вірш Л. Костенко «Вже брами літа замикає осінь». На уроці образотворчого мистецтва з теми: «Технічні прийоми роботи акварельними фарбами. Осінні враження» учням можна запропонувати виконати живописну композицію до даного вірша.
4.                На уроках природознавства у 4 класі діти вивчають тварин Північного Льодовитого океану, Євразії, Африки, Північної та Південної Америки. На уроці образотворчого мистецтва з теми: «Особливості створення художнього образу в об’ємі. Карнавал тварин» учням можна запропонувати зліпити тварину, яка найбільш сподобалася та запам’яталася під час вивчення тем з природознавства (наприклад, білий ведмідь, верблюд, жираф, мурахоїд тощо).
Відповідно до Інструкції щодо заповнення класного журналу для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН України 08.04. 2015 року № 412), дату і тему кожного з бінарних інтегрованих уроків записують окремо на сторінках фіксації проведення уроків із певного предмета, а дату і тему інтегрованого уроку фіксують на сторінці одного (за вибором учителя) з тих навчальних предметів, зміст яких інтегрувався.
До оновлених програм розроблені вимоги щодо оцінювання навчальних досягнень учнів (наказ Міністерства освіти і науки України від 19.08.2016 №1009 «Про затвердження орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»), в яких зазначено, що оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється вербально
                    у 1 класі з усіх предметів інваріантної складової;
                    у 2 класі за рішенням педагогічної ради навчального закладу;
                    у 2-4 класах з предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання»;
                    у 1-4 класах з усіх предметів варіативної складової.
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною шкалою з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури», «Математика», «Природознавство».
Недопустимою є заміна оцінок іншими зовнішніми атрибутами.
Результати навчальних досягнень учнів не озвучуються в класі та на батьківських зборах. Інформація про бали готується у письмовому вигляді індивідуально для кожної родини (за запитами батьків).
На уроці з 1-4 клас учитель озвучує тільки вербальну оцінку роботи учня на уроці. Оцінка в балах ставиться в щоденник на перерві.
Якщо за рішенням педагогічної ради навчального закладу прийнято рішення у 2-му класі оцінювати навчальні досягнення учнів вербально, то у журналі у графах «І семестр», «ІІ семестр», «Рік» записується «Зар.» (зараховано).
Колонки для фіксації результатів оцінювання ведення зошитів наприкінці кожного місяця не відводяться. Факт перевірки зошитів вчителем підтверджується виставлянням поточних оцінок у зошитах, а не у окремій колонці Класного журналу (лист МОН України від 11.11.2016 №2/2-14-2401-16).
У зв´язку з внесеними змінами у навчальні програми календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі.
Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя не залежно від категорії (наказ №240 від 23.06.2000 «Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах I – III ступенів»). Обов’язково потрібно написати тему уроку, мету. Поурочний план може бути складений у вигляді конспекту, тез, таблиці тощо.
Під час підготовки вчителів до уроків доречно використовувати періодичні фахові видання, зокрема: журнал «Початкова школа», журнал видавничої групи «Основа» «Початкове навчання та виховання»,  газета «Початкова освіта» видавництва «Шкільний світ», науково-педагогічний журнал «Рідна школа» тощо.

Список використаних джерел
1.                Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://mon.gov.ua/Новини%202016/12/05/konczepcziya.pdf
2.                Інтегроване навчання та міжпредметні звязки на уроках: спільне, відмінне, особливості реалізації [Електронний ресурс]. Режим доступу:  http://5fan.ru/wievjob.php?id=53441

3.                Попова О. Інтегроване навчання в початковій школі [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://oldconf.neasmo.org.ua/node/3218

Немає коментарів:

Дописати коментар