Особливості викладання предметів «Образотворче
мистецтво», «Мистецтво», «Художня культура» в світлі реалізації концептуальних
засад нової української школи
У
концепції Нової української школи зазначено, що дитині недостатньо дати лише
знання, ще важливо навчити користуватися ними. Знання та вміння,
взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами учня, формують його життєві
компетентності, потрібні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці
[1]. Виділено 10 ключових компетентностей, серед яких: обізнаність та
самовираження у сфері культури, уміння вчитися впродовж життя, ініціативність і
підприємливість, соціальна та громадянська компетентності, екологічна
грамотність і здорове життя, які можна реалізувати через предмети освітньої
галузі «Мистецтво».
Спільними
для всіх компетентностей є такі вміння: уміння висловлювати думку, критичне
мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу,
творити, уміння застосовувати емоційний інтелект, здатність співпрацювати в
команді [1].
Предмети
художньо-естетичного циклу в школі спрямовані на розвиток емоційно-почуттєвої
сфери учнів, формування їх художньо-образного, асоціативного, критичного
мислення; створення сприятливих умов для продукування креативних ідей,
реалізацію власних творчих потреб у художній діяльності та пізнанні. Водночас,
через образний зміст творів мистецтва, відкриваються широкі можливості
ефективно впливати на формування патріотизму, моралі та інших загальнолюдських
цінностей.
У
2017/2018 навчальному році вивчення предметів художньо-естетичного циклу
здійснюватиметься за такими програмами: у 5 – 9 класах за навчальною програмою
«Мистецтво. 5 – 9 класи» (оновлена); у 10 – 11-х класах – за програмами
«Художня культура» рівню стандарту, академічного та профільного рівнів.
Програми розміщені на офіційному сайті МОН:
(http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/navchalni-programy.html).
Навчальна
програма «Мистецтво. 5-9 класи» (авт. Л. Масол, О.Коваленко, Г. Сотська, Г.
Кузьменко, Ж. Марчук, О. Константинова, Л. Паньків, І. Гринчук, Н.
Новикова, Н. Овіннікова) включає три блоки: «Музичне мистецтво», «Образотворче
мистецтво» або інтегрований курс «Мистецтво». Цілісна структура програми
передбачає наскрізний тематизм та логіку побудови змісту за роками навчання від
5 до 9 класу. У 5-му класі учні засвоюють особливості мови різних видів
мистецтва, у 6-му класі – палітру жанрів музичного та образотворчого мистецтв,
у 7-му класі – новітні явища в мистецтві в єдності традицій і новаторства. У 8
– 9 класах учні знайомляться зі стилями і напрями мистецтва.
З
метою формування в учнів мистецьких компетентностей та реалізації
практико-орієнтованого компоненту змісту програми предмети художньо-естетичного
циклу: музичне мистецтво, образотворче мистецтво, інтегровані курси «Мистецтво»
та «Художня культура» повинні викладати вчителі зі спеціальною
мистецько-педагогічною освітою: вчитель музичного чи образотворчого мистецтва, вчитель
художньої культури (лист МОН України від 09.06.2016 № 1/9-298).
У
2017 році здійснено оновлення чинної навчальної програми «Мистецтво. 5-9 кл.».
У пояснювальній
записці до програми визначено мету загальної середньої освіти (єдину для усіх
освітніх галузей) і окреслено завдання предмету «Мистецтво», які її реалізують.
Особлива увага акцентується на реалізацію компетентнісного підходу, який сприяє
формуванню ключових предметних і міжпредметних компетентностей, насамперед
загальнокультурних і художньо-естетичних.
У
програмі «Мистецтво. 5-9 кл.» окреслено сутність предметних мистецьких (музична, образотворча, хореографічна, театральна,
екранна) та міжпредметних естетичних компетентностей, які формуються під
час опанування учнями різних видів мистецтва. Визначено компоненти
компетеностей – знаннєвий, діяльнісний, ціннісний, – відповідно до яких
згруповано розділ програми «Очікувані результати навчально-пізнавальної
діяльності учнів» [2].
На
уроках мистецтва слід системно формувати в учнів уміння виявляти власні художні
інтереси та потреби; уміння планувати та організовувати свій час для пізнання,
сприймання, творення мистецтва чи самовираження через мистецтво; раціонально
використовувати час для задоволення культурних потреб, здобувати, опрацьовувати
мистецьку інформацію тощо; не боятися пропонувати нові ідеї, шляхи їх
художнього розв’язання, презентувати власні творчі досягнення, ефективно
співпрацювати у команді, зокрема для реалізації громадських мистецьких проектів
та естетизації середовища; застосовувати мистецький досвід для вираження
емоцій, почуттів, переживань та корекції власного емоційного стану. Наявність
цих умінь та якостей свідчить про сформованість в учнів компетентностей уміння
вчитися впродовж життя; ініціативності і підприємливості; соціальної та
громадянської, екологічної грамотності і здорового життя.
Навчальний предмет «Мистецтво» активно сприяє формуванню компетентності обізнаності та
самовираження у сфері культури. Адже у
процесі опанування мистецтва учні вчаться орієнтуватися у культурному розмаїтті
на основі українських та зарубіжних творів мистецтва, в результаті чого у
підлітків формується розуміння загальнолюдських, естетичних та художніх
цінностей, транслятором яких є мистецтво; усвідомлення української культурної
ідентичності, виявлення шанобливого ставлення до мистецького надбання
українського народу і гордості за нього, пропагування національної культури
через власну художньо-творчу діяльність; усвідомлення необхідності збереження
художнього надбання людства. Тому саме на ці уміння та якості важливо
спрямовувати педагогічну увагу у процесі опанування учнями мистецтва.
Діяльнісний
підхід до викладання предметів художньо-естетичного циклу спрямований на
розвиток художніх умінь і здатності застосовувати їх у навчальній та
соціокультурній практиці.
Інтегративний
підхід виражається в акцентуванні взаємодії різних видів мистецтва в рамках
освітньої галузі та пошуку міжпредметних зв’язків з предметами інших освітніх
галузей, інтеграції шкільного навчання мистецтв із соціокультурним середовищем.
З
метою інтеграції навчальних предметів і предметних циклів, формування ключових
та міжпредметних компетентностей у зміст оновленої навчальної програми введено наскрізні
змістові лінії – соціально значущі надпредметні теми, які сприятимуть
формуванню в учнів уявлення про суспільство в цілому, розвиватимуть здатність
застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Наскрізними
змістовими лініями в основній школі визначено: «Екологічна безпека та сталий
розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість
та фінансова грамотність».
«Екологічна
безпека та сталий розвиток» на уроках мистецтва здійснюється під час
художньо-образного сприйняття мистецтва і мистецької діяльності. Зокрема, у
процесі аналізу-інтерпретації творів мистецтва увага учнів має спрямовуватися
на самоцінність природи, гармонію і красу світу, необхідність економного
споживання природних ресурсів. У цьому сенсі твори мистецтва виступають як
ідеальні моделі, які допомагають у виборі найбільш оптимальних стратегій
взаємодії людини і природи, людини і світу. Це сприяє вихованню
емоційно-ціннісного ставлення учнів до природи, а також усвідомленню себе як
частини світу в якому усе ваємопов’язано.
Реалізація наскрізної змістової
лінії «Громадянська відповідальність» сприятиме формуванню відповідального
члена громади і суспільства. Вагомою складовою цієї змістової лінії у контексті
опанування мистецтва є виховання в учнів культурної
самосвідомості – якості, що характеризує учня як свідому культурну людину, яка
розуміє роль культури у формуванні способу мислення і поведінки людей, а також
історичні зміни культур, яка має уявлення про культурне різноманіття та
особливості практичного життя, що зумовлюються культурою, що цінує рідну
культуру і культурне різноманіття, толерантної і готової до співпраці.
На уроках мистецтва школярі
опановують українське народне мистецтво, в якому виявлено кращі якості
національного характеру (свобода, гідність, честь, відповідальність, совість,
любов, доброта, вірність, хоробрість, героїзм, почуття гумору тощо) та
досягнень українських митців у контексті світової мистецької спадщини. Це
сприяє вихованню поваги до української культури і традицій, Батьківщини,
рідного краю, усвідомлення власної
значущості і відповідальності.
Усвідомлення досягнень
культурних надбань свого народу відбувається у тісному зв’язку зі знайомством з
мистецькими досягненнями різних народів світу, що призводить до формування у
підлітків поваги до культурного різноманіття, переконання у тому, що приналежність
до іншої культури, перехід від однієї культури до іншої і культурне
різноманіття, а також плюралізм думок, точок зору і досвіду повинні розглядатися як явище
позитивне, сприяє відкритості щодо інших культур, вірувань, світогляду і
звичаїв, шанобливого ставлення до осіб, які мають іншу культурну приналежність,
інші вірування, інші точки зору і інший відмінний досвід. Що в цілому сприяє
веденню міжкультурного діалогу і зміцнення культури демократії.
Споглядання мистецьких творів та виконання практичного
завдання – створення власного мистецького твору сприяє створенню творчої
атмосфери в класі, що дає можливість відчути творчу радість, а радість
творчості – одна з найбільших радощів на землі. Таким чином, залучення школярів
до мистецтва допомагає зняти стрес, вивільнитися від тривоги, позбутися
депресії.
З метою формування підприємливості й ініціативності на
уроках освітньої галузі «Мистецтво» є активне формування умінь працювати в команді (групі), мотивація брати участь у
культурно-мистецьких проектах, творення нових мистецьких продуктів,
відвідування закладів культури та мистецтва тощо. В контексті реалізації цієї
змістової лінії ефективним є
застосування методу моделювання життєвих ситуацій у рольових ігор тощо.
Наприклад, «Студія дизайну», «Імідж-студія», «Наші таланти», «Кращий
екскурсовод», під час яких відкриваються можливості для продукування й утілення
різних творчих ідей у практичній діяльності.
У 2017/2018 навчальному році
учні 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, відповідно до навчальної
програми продовжать опановувати особливості стилів і напрямів мистецтва (Розділ
І «Стилі та
напрями мистецтва», а саме:
імпресіонізмом та постімпресіонізмом, модерном, модернізмом (авангардизм та
його художні течії: абстракціонізм, кубізм, сюрреалізм, футуризм, дадаїзм, експресіонізм, фовізм;
неокласицизм; примітивізм), постмодернізмом (дадаїзм, поп-арт, кінетизм, оп-арт,
абстрактний експресіонізм), ознайомляться з екранними видами мистецтва та формами
збереження та поширення мистецької спадщини (розділ ІІ «Екранні
мистецтва. Форми поширення мистецтва»,
а саме: кінематограф (жанри:
бойовик, вестерн, гангстерській фільм, карате-фільм, трилер, фільм-катастрофа;
фільм-біографія, пригодницький фільм, детективний фільм, драма, трагедія, фільм
жахів; історичний фільм, кінокомедія, мелодрама, музичний фільм, фантастичний
фільм; мова кінематографа; кінематографічні школи: український кінематограф,
російський кінематограф, американський кінематограф, індійська кіноіндустрія,
азійський кінематограф; художні течії і напрямки в кінематографі: кіноімпресіонізм, дадаїзм, кіноабстракціонізм, футуризм, сюреалізм, експресіонізм, неореалізм); телебачення (жанри, які мають беззаперечну
мистецьку природу (телевистава, телефільм, мультфільм, телесеріал, музичний
відеокліп, талант-шоу, трансляції концертів та вистав тощо); жанри, які яскраво
демонструють властиві їм мистецькі та видовищні риси (популяризаторські
передачі мистецького напряму, ток-шоу, інтелектуальні та розважальні ігри,
жартівливі програми, трансляції спортивних змагань); жанри, які спрямовані на
виконання суто інформаційної функції (новини, інтерв’ю, бесіди, репортажі,
журналістські розслідування, теледебати); телевізійне кіно (анімаційні,
неігрові та ігрові короткометражні фільми, телевізійні фільми, серіали), зняте
спеціально для показу по телевізору); тема «Музей, картинна галерея:
збереження, презентація і популяризація мистецької спадщини», де звертається
увага на медіатехнології, які
застосовуються в сучасних арт-експозиціях).
Програма
передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного
розподілу навчального художнього матеріалу. Особливістю навчальної програми є
варіативність художнього змісту: кожен
учитель має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та виконання,
орієнтуючись на навчальну тематику та критерій їх високої художньої якості,
цікавість для учнів і відповідність їх віку. Зокрема, для реалізації змісту І
розділу необхідно обирати твори, що репрезентують найхарактерніші ознаки стилю
чи напряму ХХ – ХХ ст., що вивчається; для реалізації змісту ІІ розділу -
визначні екранні твори (зі змістом, дозволеним для дітей даної вікової
категорії) та явища соціуму, що сприяють збереженню та поширенню мистецької
спадщини. Вчитель також визначає художньо-практичні та інші види завдань для
учнів, враховуючи програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про цілісну драматургію
уроку.
У
9 класі, як і у попередні навчальні роки, пізнання
мистецтва відбувається через сприймання, інтерпретацію і оцінювання художніх
творів з акцентом на культурологічний контекст та творче самовираження учня, що реалізується, зокрема, у виконанні
різноманітних завдань та мистецьких проектів (індивідуальних, колективних)
відповідно до потреб учнів у співі, малюванні, конструюванні, відеозйомці тощо,
що сприятиме активному формуванню компетентностей, визначених навчальною
програмою.
Вчитель самостійно визначає обсяг годин
на вивчення окремої теми навчальної програми та, за необхідності, змінювати порядок вивчення тем у межах навчального
року.
Не
варто перевантажувати учнів інформацією, зокрема: історичним контекстом епохи,
переліками імен митців, творів, дат, тому що така інформація засвоюється
тимчасово. Доцільно зосередити увагу на творах мистецтва, які презентують
певний художній стиль, напрям; особливості художньої мови екранного мистецтва
тощо.
Під
час створення поурочних календарно-тематичних планів вчителю необхідно
дотримуватися балансу усіх видів діяльності учнів. Визначаючи час на пізнання
мистецтва (знайомство з новим навчальним матеріалом, сприймання,
аналіз-інтерпретацію творів мистецтва), необхідно передбачити час для виконання
учнями практичних робіт з образотворчої діяльності, вокальної роботи; для
презентації результатів самостійної пошукової чи творчої діяльності школярів;
здійснення віртуальних екскурсій тощо, адже саме художньо-творча діяльність
учнів мотивує підлітків до самовираження та реалізації їх потреб та нових ідей
у соціумі.
Опанування художнього змісту
навчального предмета має здійснюватися у взаємозв’язку традиційних методів навчання
(словесних, наочних, діяльнісних) з ігровими, евристичними методами, інформаційно-комунікаційними
технологіями та інтегративними технологіями,
методами і прийомами стимулювання асоціативно-образного мислення, виявленням
міжвидових мистецьких аналогій, порівнянь тощо, що зумовлено спільним
тематизмом, який об’єднує навчальний матеріал різних видів мистецтва.
Ефективними у роботі з підлітками є:
1)
інтерактивні форми навчання. Зокрема, кооперативне
навчання (робота в групах), використовуючи методи «Ажурна пилка»,
«Акваріум» тощо; «перевернуте» навчання
(конструювання навчальної ситуації, використання активних й інтерактивних
методів навчання); креативні методів навчання (метод придумування, метод «Якби…»,
метод «мозкового штурму»); когнітивні методів навчання (метод перевтілення, метод
змістовного бачення, метод образного бачення, метод досліджень, метод гіпотез),
які доцільно використовувати у процесі опанування нового матеріалу;
2)
фасилітована дискусія, яку доцільно використовувати під час сприймання творів мистецтва;
3)
системи знань, що утворені
шляхом трансформації методів навчання до рівня форм
навчання (метод проектів), які
спонукають учнів до
активної творчої діяльності, дають змогу підвищити ефективність уроку, а також
сприяють вмінню висловлювати власні думки;
4)
методи «Прес», «Дискусія в стилі
телевізійного ток-шоу», «Дебати» тощо, які доцільно
використовувати під час опрацювання дискусійних питань;
5)
інтерактивні методи «Мозковий
штурм», «Асоціативний кущ» тощо – на етапах узагальнення чи актуалізації навчального матеріалу.
Вчителю у роботі з
учнями доречно також використовувати такі завдання, як: складання та
розв’язування ребусів, кросвордів, чайнвордів, криптограм; художньо-конструкторські
ігри («Фабрика іграшки», «Дизайн одягу» тощо), інтелектуальні ігри (вікторини,
КВК), сюжетно-рольові ігри (інсценізація, пантоміма).
Слід звернути увагу на розкриття
змісту ІІ розділу програми «Екранні мистецтва. Форми поширення мистецтва». Екранні мистецтва –
кінематограф, телебачення – є досить популярними видами мистецтва у сучасному
соціумі, і тому важливо дати підліткам можливість ознайомитися зі специфікою
художньої мови цих мистецтв, розуміти її, вміти характеризувати твір, висловити
власне ставлення до нього. І тому під час розкриття
особливості художньої мови кінематографу, телебачення; образів, характерів
героїв доцільно використовувати приклади фрагментів з кіно/телетворів, акцентуючи увагу учнів на особливостях, притаманних лише цим видам
мистецтва. Але,
щоб осягнути твір у повному обсязі, скласти про нього певні думки, здійснити
аналіз-інтерпретацію потрібен час, значно більший навчального часу уроку. У
зв’язку з цим, потрібно завчасно передбачити перегляди запланованих творів
екранних мистецтв у вільний час завдяки різним ресурсам, зокрема, Інтернет, а
під час уроків здійснювати їх обговорення, застосовуючи різні дискусійні форми
роботи (круглі столи, «експертні зустрічі», ток-шоу, дебати, тощо), стимулюючи учнів до пошуку в мистецтві особистісно
значущих смислів, співзвучних власному досвіду.
Під
час підготовки вчителів до уроків доречно використовувати періодичні фахові видання, зокрема
науково-методичний журнал «Мистецтво та освіта», газету «Шкільний світ»,
науково-методичний журнал «Мистецтво в школі».
Формат,
обсяг, структура, зміст та оформлення поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя незалежно
від категорії (наказ №240 від 23.06.2000 «Про затвердження Інструкції з
ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах I – III
ступенів»). Обов’язково потрібно написати тему уроку, мету. Поурочний план може бути складений у вигляді конспекту,
тез, таблиці тощо.
Подаємо
приклад оформлення уроку з предмету «Мистецтво.
8 клас».
Урок 11. Тема: Готика. «Архітектура, що лине до небес…» (розробила учитель образотворчого мистецтва, мистецтва
комунального закладу «Навчально-виховне об'єднання ліцей - школа - дошкільний
навчальний заклад «Вікторія-П» Кіровоградської міської ради Кіровоградської
області» Агєєва О.В.).
Мета: формування ключових компетентностей: знаходити інформацію про мистецтво Середньовіччя,
застосовувати вже набуті знання про епоху Середньовіччя; проявляти ініціативу
та здатність до взаємодії та продуктивної співпраці з різними партнерами в
групі та команді;
міжпредметних естетичних компетентностей: оволодіти знаннями про риси стилю «готика»; формувати
уміння аналізувати й оцінювати найважливіші досягнення готичного стилю в епоху
Середньовіччя; вміння вільно висловлювати та аргументувати власну думку;
виховувати інтерес та поважне ставлення до мистецької спадщини світового
значення;
предметних мистецьких компетентностей: ознайомити з прикладами готичної архітектури, розкрити
основні риси готичного стилю в різних видах мистецтва того часу; дати поняття
«готика», «готичний собор», «аркбутан», «контрфорс», вікно - «роза», «вітраж»;
розвивати естетичний смак, творчі здібності; активізувати пошукові ініціативи
учнів.
Тип уроку: комбінований
Технічне оснащення: комп’ютер, мультимедійна дошка.
Візуальний ряд: електронна
презентація «Готика».
Методи і прийоми, використовувані вчителем на уроці: бесіда, діалог, аналіз-інтерпретація художніх творів,
ілюстративний-репродуктивний, частково пошуковий, проблемний.
Обладнання: підручник
(Мистецтво: підручник для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Л.М.Масол. –
Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2015. – 208 с.), альбом, графічні
матеріали.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація навчальної діяльності.
- З яким мистецьким стилем ви познайомились на минулому уроці?
- Назвіть основні
риси романського стилю.
ІІІ. Мотивація та об’ява теми уроку
-
Ми продовжуємо з вами мандрувати епохою Середньовіччя. Епіграфом до уроку будуть рядки з твору В. Гюго: «Готика - застигла музика…»
1. Слово вчителя
Слайд 1
- Готичний стиль
розвивався в Європі понад трьох століть. Рання готика - XII - початок XIII ст., Висока готика -
XIII ст., пізня готика (полум'яніюча)
- XIV-XV ст.
Готичний
стиль, або Готика – це художній стиль, що виявився завершальним етапом у
розвитку середніх століть культури країн Західної Європи (між серединою XII і
XVI століть). Термін «Готика» введений в епоху Відродження як зневажливе
позначення всього середньовічного мистецтва, що вважалося «варварським».
2.
Віртуальна екскурсія-занурення
«Стиль Готика в архітектурі» (уривок) https://www.youtube.com/watch?v=eH4zpwJpJZ4
ІV. Пояснення нового матеріалу
1. Архітектура готики.
Слайд 2.
Близько
1137 р. в абатстві Сент-Дені абат Сугерій розробляє вчення про Божественне
світло й, щоб «впустити» світло у храм міняє конструкцію собору. Західний
портал церкви абатства Сент-Дені із двома масивними вежами, трьома порталами,
прикрашеними скульптурою тимпанів і віконною розою у верхньому ярусі, став
прототипом фасадів готичних соборів. На відміну від романського собору,
прикрашені всі три портали, а не тільки центральний. Три портали – три входи –
Свята Трійця.
Особливості
архітектури готичного стилю:
• Споруди сакральні
(собори та костели), світські (ратуші, університети,
палаци).
• Будівельний матеріал: тесаний камінь
(пісковик, мармур), цегла (фігурна, полірована), бетон, скло.
• Відмова від масивних конструкцій і
перехід до каркасної системи (система аркбутанів і контрфорсів) Слайд 3.
Готичні
будівельники відмовилися від масивних конструкцій і перейшли до каркасної
системи. Щоб полегшити склепіння, будівельники підсилили каркасні арки. Чим
вищою й більш загостреною була арка, тим більший розпір вона створювала. Розпір
компенсували за рахунок зовнішніх опорних стовпів – аркбутанів і контрфорсів. Контрфорси
відділяються від стіни й вибудовуються в ряд. Опорні стіни були замінені
величезними віконними прорізами.
• Хрестоподібні та зірчасті склепіння Слайд
4
• Вертикаль перемогла горизонталь
(стрілчасті вікна, арки, гостроверхі шпилі та вежі). Інтер'єр готичного собору
став світлим і просторим, стрілчасті форми виражали прагнення душі християнина
до Бога. Слайд 5
• В основі храму – витягнутий хрест.
• Вітраж – основний елемент готичного
собору (завдяки зміні конструкції). Споглядаючи вітражі, віруючий відходив від
тілесного, наближаючись до духовного, божественного. Слайд 6
• Роза алхіміків (Нотр-Дам)
Ще
в романських храмах з’являються так звані «рози»- круглі вікна великого
розміру, що прикрашають фронтони головного нефа. Символіка віконної рози: кругла
форма символізує небо, а «Трояндою (лат. rosa) без шипів» називали Діву Марію.
• Відомі споруди: Храм Сен-Дені, Нотр-Дам
де Парі (Париж), Шартрський собор, Реймський собор (Франція), собор Св.Діви
Марії (Бургос, Іспанія), Кельнський собор (Німеччина), Костел Святої Анни (Вільнюс,
Литва), Львівська катедра (Україна).
Слайди
7, 8, 9, 10, 11, 12, 13. Архітектура
стає вертикально спрямованою, легкою, повітряною, мереживною - як сказав В.Гюго
«застиглою музикою», що говорить про велич Бога.
2.
Готична скульптура (монументальна), прикрашала екстер’єр і інтер’єр соборів. Слайд 14,15, 16
Доповнює
архітектуру готична скульптура, яка подолала скутість романських фігур. Її
вирізняє особливий S-подібний вигин, що нагадує мову полум’я свічі, яка
символізує духовне життя людини. До середини ХIII століття складається основна
тематика скульптури: тема Страшного Суду, цикл, присвячений Марії, цикл
шанування місцевих святих.
3.
Живопис Слайд 17,18,19
а)
Монументальний – Вітражі(Франція, Іспанія, Німеччина, Англія), мозаїки і фрески
(Італія)
Основні
кольори, що застосовуються у вітражах, – червоний, синій, жовтий, коричневий.
Крім кольорового скла застосовувалося і безбарвне. Різнокольорове світло і
значна висота соборів особливо впливали на віруючих. У сюжетах вітражів – біблійні
та орнаментальні композиції.
б)
Книжкова мініатюра Слайд 19, 20, 21, 22
Часослов
Герцога Беррійського (січень, вересень, серпень). Аналіз, споглядання
ілюстрацій.
Кодекс
Рутундус. 1480р., автор – Брюгге.
Бестіарії
Перші
енциклопедії (суми, зерцали)
4.
Декоративно-прикладне мистецтво (орнаментальний розпис, шрифти, виробництво
меблів, оздоблених різьбленням (різьблені дубові панелі для стін),
ткацтво(гобелени), різьблення по слоновій кістці(ікони, скриньки, домашні
вівтарі) Слайд 23
V. Практична
робота
Варіант
1.
Створи ескіз вітража для вікна певної форми – арочного,
стрілчастого або прямокутного (на вибір). Використовуй геометричні або рослинні
мотиви. Виконай ескіз кольоровими олівцями або акварельними фарбами та чорним
фломастером або гелевою ручкою. 
Варіант 2. Створіть
ескіз буквиці в готичному стилі
Варіант 3
Дослідить моду
готичного стилю.
Замалюйте
ескіз жіночого або чоловічого одягу за середньовічними мотивами. Використовуй
графічні матеріали.
Варіант 4. Приготуйте повідомлення (15-20 речень ) про відому
архітектурну споруду готичного стилю.
VІ. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.
Оцінка діяльності учнів під час уроку
- Чому середні віки
часто асоціюються з темними і похмурими часами?
- Назвіть основні
риси готичного стилю в архітектурі?
- Що таке вітраж? Охарактеризуйте
кольорову гаму вітражів готичного стилю.
VIІ. Домашнє завдання.
Дослідіть самостійно, у яких
літературних і музичних творах, кінофільмах і мультфільмах «персонажем» є
перший готичний собор Європи – Нотр-Дам де Парі.
Мистецтво. 9 клас. Тема. Імпресіонізм як напрям у
мистецтві (розробила учитель
образотворчого мистецтва комунального закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ
ступенів №5» Бобринецької міської ради Кіровоградської області Брошеван А.В.).
Мета:
·
Ознайомити із поняттям імпресіонізм та його
характерними особливостями, поглиблювати знання про течії та напрями мистецтва;
збагачувати та закріплювати в дітей уміння сприймати, розрізняти та аналізувати
характерні особливості течій та напрямів мистецтва;
·
розвивати практичні
навички зображення течій та напрямів мистецтва, розвивати образно-просторове
мислення, фантазію та уяву;
·
виховувати естетичний смак та почуття
прекрасного.
Тип уроку: комбінований.
Методи і прийоми, використовувані вчителем на уроці: бесіда, діалог, аналіз-інтерпретація художніх творів,
ілюстративний, репродуктивний, метод проектів.
Інструменти та
матеріали: журнали, газети, клей.
Обладнання: репродукції картин
імпресіоністів, підручник.
ХІД УРОКУ
І. Організація
уваги учнів, оголошення теми та мети уроку
ІІ.
Актуалізація опорних знань і вмінь
·
Які напрями
мистецтва ви знаєте?
·
Які їх характерні
особливості?
·
Які відчуття у вас
виникають переглядаючи дані картини?
Сьогодні на уроці ми познайомимось із таким напрямом
у мистецтві як імпресіонізм. Від французької Impression перекладається як враження.
ІІІ. Виклад нового матеріалу.
1.
Вступне слово учителя.
Імпресіоні́зм – мистецька течія у живописі, а
також в літературі та музиці.
Виникла дана течія в 1860-х роках та
остаточно сформувалася на початку 20 століття у Франції.
Термін уперше використовувався в
негативному значенні при критичній оцінці твору Моне «Враження, схід сонця» (1872).
Засновники
імпресіонізму діяли на противагу реалізму.
2.
Виступ учня. Робота за
презентацією «Імпресіонізм».
3.
Робота за картинами головних
представників в живописі: Клода Моне, Едуарда Мане, Каміль Піссарро, П'єра-Оґюста Ренуара, Едгара Дега.
4.
Бесіда
·
Які характерні особливості
імпресіонізму?
Імпресіоністи намагаються у своїх творах
відтворити шляхетні, витончені особисті враження та спостереження мінливих
миттєвих відчуттів та переживань, природу, схопити мінливі ефекти світла –
проте не зобов'язувалися об'єктивно відображати реальність, а натомість
поділитися власними почуттями зі спостерігачем твору, вплинути на нього.
·
Які на той час були пензлики у художників?
У XIX столітті з'явилися нові види
пензлів: тверді, пласкі, зміцнені сталевою оправою, що дозволяли застосовувати
міцніші кроки.
У продажу з'явилися також значно
дешевші синтетичні барви – стали більше застосовувати блакитного кольору, який
до тієї пори був дуже дорогим (виготовляли з лазуриту).
·
Що таке пленер або пленерний живопис? (Пленерний живопис склався у результаті
роботи художників на вільному повітрі, а не у майстерні).
Почали вживати пленерні мольберти та
переносні коробки для фарб і пензлів – це полегшило вихід на природу.
·
Пригадайте, які відкриття зробив Ньютон
стосовно світла та призми?
Відкриття структури світла завдяки
застосуванню призми зробив Ньютон.
Завдяки працям французького хіміка Шеврола в 1839 році було сформульовано та
описано явище одночасного кольорового контрасту: око, бачачи якусь барву,
завжди відтворює барву доповнювальну, а наслідком цього явища є те, що
покладені на малюнку поруч дві одвільні барви око бачить як взаємно максимально
розрізнені. Іншим наслідком є практична настанова: якщо на малюнку поруч
зіставлено дві протилежні барви, то вони відрізнятимуться більше за всі інші
зіставлення барв. Імпресіоністи використовували лише сім барв кольорового
спектру і першими стали змішувати їх безпосередньо на полотні, а не на палітрі,
як їх попередники.
·
Пригадайте, який винахід з’явився у той час
пов'язаний із мистецтвом? (Фотографія)
Великий вплив на імпресіоністів мав
винахід і поширення фотографії. Оглядаючи фотознімки, вони почали подібно
компонувати свої малюнки: їх композиції були відкритими, часто справляли
враження випадкових фрагментів цілості. Люди чи дерева, усічені посередині,
викликали справжню революцію на салонах. Цей новаторський прорив можна було
також приписати впливом японського мистецтва, яке раніше зважилося на такий
прорив. З'явившись в образотворчому мистецтві, імпресіонізм заклав фундамент і
для аналогічних течій в інших видах мистецтв — музиці, літературі.
·
Які на вашу
думку недоліки даної течії?
Як і мистецтво
ренесансу (Відродження), імпресіонізм будується на особливостях і навичках
сприйняття перспективи. Разом з тим ренесансне бачення підривається доведеною
суб'єктивністю і відносністю людського сприйняття, що робить колір і форму
автономними складовими образу. Для імпресіонізму не так важливо, що зображено
на малюнку, але важливо як зображено.
Їх картини
представляли лише позитивні сторони життя, не порушували суспільних проблем,
оминали й такі проблеми як голод, хвороби, смерть. Це призвело пізніше до
розколу серед самих імпресіоністів.
·
Які на вашу
думку переваги даної течії?
До переваг
імпресіонізму як течії відноситься і демократизм. За інерцією, мистецтво і в 19
столітті вважалося монополією аристократів, вищих верств населення. Саме вони
виступали головними замовниками на стінописи, монументи, саме вони – головні
покупці картин і скульптур. Сюжети з важкою працею селян, трагічні сторінки
сучасності, ганебні сторони війн, бідності, суспільних негараздів засуджувались,
не схвалювались, не купувались. Критика блюзнірської моралі суспільства в
картинах Теодора Жеріко, Франсуа Мілле знаходила відгук лише у прихильників
художників і небагатьох знавців.
Імпресіоністи в
цьому питанні займали досить компромісні, проміжні позиції. Були відкинуті
біблійні, літературні, міфологічні, історичні сюжети, притаманні офіційному
академізму. З другого боку вони палко бажали визнання, поваги, навіть нагород.
Показовою є діяльність Едуарда Мане, що роками домагався визнання і нагород від
офіційного Салона і його адміністрації.
Замість того
з'явилося бачення буденності і сучасності. Художники часто малювали людей у
русі, під час забави чи відпочинку, представляли вигляд даного місця при даному
освітленні, мотивом їх робіт була також природа. Бралися сюжети флірту, танців,
перебувань в кафе і театрі, прогулянок на човнах, на пляжах і в садах. Якщо
судити за картинами імпресіоністів, то життя – це черга маленьких свят,
вечірок, приємних часів за містом чи в приятельському оточенні картини Ренуара,
Мане і Клода Моне). Імпресіоністи одні з перших почали малювати на повітрі, не
допрацьовуючи своїх робіт у майстерні.
IV. Постановка навчального завдання.
Створити пейзаж в техніці колаж (мозаїка) із журналів,
газет.
V. Керування практичною діяльністю учнів.
VI. Аналіз дитячих робіт.
VII. Підведення підсумків уроків.
·
Які ідеї лежали в
основі імпресіонізму?
·
Які риси притаманні
даної течії?
VIII. Повідомлення домашнього завдання.
IX. Прибирання робочого місця.
З
презентаціями до даних уроків та іншими прикладами уроків ви можете
ознайомитися на сайті КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського» на сторінці
кафедри дошкільної та початкової освіти в рубриці «Особливості викладання
предметів освітньої галузі «Мистецтво» («Мистецтво. 8-9 класи»).
Список використаних джерел
1.
Нова українська
школа. Концептуальні засади реформування середньої школи [Електронний ресурс]. Режим
доступу: http://mon.gov.ua/Новини%202016/12/05/konczepcziya.pdf
2.
Мистецтво. Програма
для 5 – 9 класів [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://mon.gov.ua/content/Освіта/31.pdf
Немає коментарів:
Дописати коментар